Я вдячна, Господи, що є у мене Петя,
Що через нього Ти вирівнюєш мене.
Прости і удали всю мою впертість,
Що до падінь гріховних лиш веде.
Спокійний дух і лагідний бажаю
Завжди я мати, мій Господь і Бог,
Бо Твоє Слово так мене навчає.
Я духом лину до Твоїх висот.
Я вся Твоя! Зміни все в мені,Боже,
Щоб у мені всі бачили Тебе.
Допомогти у цім мені Ти можеш.
Мене ніколи Ти не підведеш.
*****************************
На Тебе ,Господи, кладу свою надію,
Тобі я віддала усі турботи,
Усі проблеми, болі, свої мрії.
Мені Ти допоможеш і в роботі.
Постав же міцно кожну мою думку,
Бо зросту від журби не додається.
Все віддаю в міцну всесильну руку.
Тебе шукаю, Боже мій, всім серцем.
++++++++++++++++++++++++++++++
Всяке лукавство і підступ
З наших сердець удали,
Щоб лицемірство і підлість
Горе-біду не несли.
Дай чистоту нам сердечну,
Чисті думки й сподівання,
Жити могли щоб безпечно
Й славить Тебе спозарання.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3198 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : В звездной круговерти - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Вечером, после радостно предпраздничной беготни сумбурно уходящего года... присела с любимой книгой "Серебряный век русской поэзии"... в уютное кресло - без какой бы то ни было определенно-авторской цели... по ТВ бубнились неутешительные новости - все прекрасно знают, как заканчивался этот високосный год... Открывая книгу на раз - попадаю на стихотворение З.Гиппиус... открывая её на два - читаю стихотворение А.Блока...
**) Примечание в дополнение:
Эти, так сказать поэтико-философские переклички, сложились внезапным экспромтом - мысль, невольно оттолкнувшись от словосочетания "плита могильная" в стихотворении З.Гиппиус, совершенно неожиданно выдала цельность моего первого стиха...
А отправной фразой следующего, моего же стихо-экспромта, так же нечаянно послужили следующие слова из стихотворения А.Блока: "Года проходят мимо..."
С кем из пишущих читателей не бывало такого? когда рождение стиха на поверхностный взгляд абсолютно не связано с твоей действительностью... но, возможно являются неким глубинным отзвуком волнующего всех - т.е. каждого из нас... как и самого автора - в именно такие нечаянные моменты раздумий... или осмыслений абстракно-обобщенной "жизненной круговерти".
Людмила Солма, 12 января 2009
