Євангельська пісня, ти – чудо від Бога,
Ти – радість людині, ти – диво душі.
Ти – втіха й розрада, в тобі є порада
Від Духа Святого, від Бога згори.
Ти серце втішаєш, ти відповідь маєш,
Натхненна від Бога, неначе єлей.
Ти руки єднаєш, ти душі зціляєш,
Навчаєш любити і світло несеш.
В знемозі ти – сила, в печалі – розрада,
У смутку – потіха, ти – радість в журбі.
У тюрми влітаєш – серця оживляєш,
Пробуджуєш совість, сумління людське.
Зневіру руйнуєш, а віру даруєш,
Бажання міняєш, будуєш нове.
Євангельська пісня, євангельська пісня,
Євангельська пісня. – Навіки живе!
До неба я рвуся, там з Богом зіллюся,
І з хором небесним прославлю Творця,
За хрест, за спасіння, за кров, за терпіння,
За милість, за ласку, за пісню нову!
А поки в дорозі – втішаюся в Бозі,
Співаю, як вмію, для Нього пісні.
В них дивная сила! Знайти де мірила?
Не змірять фізично. Ті зміни в душі!
Прямуй по дорозі із піснею в Бозі,
І будеш щасливий, до неба дійдеш.
Співай, як читаєш, живи – як співаєш,
І будеш щасливий, до неба дійдеш!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вифлеемская звезда - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
Не судите строго - этому неприхотливому стихотворению, как Вы видите по дате 06.01.1991г., уже без малого 17-ть лет... но, оно не утратило своей актуальности - в свете общемировых катаклизмов и сумбурности нашей россиийской... все течет переливаясь скорбностью людского долготерпения... и только символ Вифлеемской Звезды - приснопамятной в своей благостной неизменности - из века в век в одно и тоже время... знаменует землянам рождение Христа... единственного и бескорыстного многострадального нашего Мессии - во имя любви и добра...
Давным-давно, а если быть точнее – еще в далекие советские 1971-72гг, мой воспитатель - мой мудрый и добрый, несгибаемо прошедший тяготы невзгод сталинских лагерей, харбинский дедушка - сказал однажды, как мне тогда еще школьнице-комсомолке, показалось совершенно невпопад...
что наступит время, когда на вопрос своих детей – а кто же такой Ленин... родители не смогут дать исчерпывающий ответ... потому, что людская память, истрепав его тогдашнюю значимость, окончательно утратит знание этого имени... но, вот кто такой Христос будут знать и помнить все – от мала и до велика. Как бывают порой прозорливы старые люди...
Иллюстрация взята из Интернета
с поздравительной открытки - по ссылке которой
каждый из Вас может поздравить своих родных и близких
с праздником Рождества Христова:
http://www.invictory.org/ecards/preview.phtml?cat=&id=216
